Груша Россошанская поздняя. Почему Россошанская груша пользуется такой популярностью среди русских садоводов

Груша Россошанская поздняя. Почему Россошанская груша пользуется такой популярностью среди русских садоводов

Десертная россошанская – осенний сорт груш отечественной селекции. Его вывели ученые Россошанской зональной опытной станции Непорожный и Ульянищева. Сорта-основы – Лесная красавица и зимняя Бере Мичурина.

На данный момент культура включена в государственный реестр, рекомендована для выращивания в Центрально-Черноземном, Центральном, Северо-Кавказском регионах, чаще всего встречается именно в Центральном Черноземье.

Характеристика дерева

Деревья сорта Десертная россошанская являются средне- и сильнорослыми, имеют редкую крону широкопирамидальной формы. Кора штамба темно-серая, скелетных веточек – серо-коричневая. Скелетные ветки располагаются по отношению к стволу под наклоном вертикально. Плодоношение кольчатное, кольчатки образуются на двухлетних ветках. Побеги прямые, толстые, опущены слабо.

Стойкость к заболеваниям, в особенности парше, высокая. Плоды снимают начиная с сентября месяца в зависимости от региона выращивания.

Сорт Десертная россошанская очень красив в цветении. Цветки вырастают сравнительно небольшими, махровыми, имеют форму чаши и белый оттенок. Соцветия зонтичковые, крупные, состоят из восьми-девяти цветков.

Сорта-опылители

Сорт является частично самоплодным, но при наличии опылителей приносит более внушительные урожаи. Основные опылители –, Космическая,,, Отрадненская,.

Высота дерева

Крона редкая, деревья сорта вырастают до 4.5-5 метров. То есть сорт относится к средне- и высокорослым.

Продолжительность жизни

Первый урожай с деревьев снимают на четвертый год.

Максимальное плодоношение груши Десертная Россошанская обычно приходится на первые годы, при условии правильного ухода дерево живет 15-20 лет и более.

Зимостойкость

Дерево морозостойкое, высокопродуктивное. Груши при условии грамотного укрытия практически не подмерзают.

Урожайность

С одного дерева можно собирать до 70 кг плодов. Средний урожай с одного промышленного гектара— 120-300 кг.

Цикличность плодоношения

Цикличности плодоношения у сорта нет, первые плоды собирают на пятый год после посадки.

Самоплодность

Благодаря частичной самоплодности, Десертная россошанская в опылителях в обязательном порядке не нуждается. Опытные садоводы при этом рекомендуют выращивать ее по соседству с опылителями, поскольку это способствует повышению урожайносчти.

Устойчивость к болезням

Стойкость к большинству заболеваний у рассматриваемой разновидности груш высокая. Парша поражает сады редко. Нужна защита от грызунов.

Описание плодов

Плоды Десертная россошанская имеют средние и крупные размеры, круглую и плоскокруглую форму, гладкую поверхность.

На момент потребительской зрелости они обычно приобретают светло-желтую окраску, на кожуре заметны большие подкожные точки зеленого или серого ржавого оттенка. Плодоножки имеют средние размеры и изогнутую форму. Чашка открытая.

Калорийность

100 г груши содержит около 55 килокалорий. Фрукт богат белками, углеводами, моносахаридами, микроэлементами, другими полезными веществами. Про калорийность груши читайте.

Вкус

Мякоть имеет белый цвет с легкими кремовыми нотками, нежная, ароматная, средней плотности, без каменистых включений и зернышек. Сам сорт относится к десертным, имеет сладкий вкус и высоко оценивается по дегустационной шкале – 4-5 баллов из 5 возможных.

Размеры плодов

Плоды вырастают достаточно крупными – около 200-250 грамм. Снимать с деревьев их можно в сентябре месяце.

Применение

Груши сорта можно перевозить в ящиках, хранить в течение нескольких месяцев. Россошанская – десертный сорт.

Плоды имеют универсальную сферу применения: компот, варенье, желе, джем, выпечка. Также имеет высокие товарные характеристики.

Десертная Россошанская – идеальная основа для компотов.

Груша Россошанская. Особливості посадки і догляду за грушею Россошанская

Груша десертна Россошанская — одна з найчастіших гостей на наших прилавках. Це один з тих випадків, коли сорт цікавий як для споживачів, так і для садівників. Невибагливість, морозостійкість, врожайність, привабливий вигляд і чудовий свіжий смак — ось лише неповний перелік переваг сорту.

. Ще через 16 років всі державні випробування успішно завершилися і сорт був переданий для використання в народному господарстві. Основними районами вирощування Розсошанської стали Північний Кавказ, Центральні області і Південне Черноземье.

Сорт груші десертна Россошанская цікавий не тільки привабливим виглядом плодів, але і їх чудовим смаком, який задовольнить вимоги навіть найвимогливіших гурманів

Ботанічний опис Вчитель:

• дерево — середньо - і сильноросле, максимально до 15 м;
• крона — пірамідальна, незагущенная, широка;
• кора — темно-коричнева з сіруватим відтінком;
• гілки — міцні, прямі, світло-коричневі;
• листки — зелені, великі, овальні, гладкі;
• квітки — самобесплодные, білі, махрові, рожева окантовка;
• плоди — жовто-зелені з іржавими крапочками, часто з рожевим рум'янцем, форма у вигляді яблука, вага 140-170 г (до 200 м);
• м'якоть — однорідна, соковита, солодка, ароматна;
• шкірка — тонка, щільна;
• плодоношення — 5-6-й рік з моменту посадки;
• врожайність — до 70 кг з дерева, 120-300 ц з 1 га;
• морозостійкість — хороша;
• призначення сорту — універсальне;
• термін дозрівання — початок вересня.

Особливе поширення Россошанская отримала в промисловому садівництві . Цьому сприяла її стійкість до холоду, стабільна відмінна врожайність і стійкість до типових хвороб груш — парші та септоріозу.

Важливо! Листя на пагонах груші ростуть строго під кутом 135 ° , що дозволяє їм отримувати максимальну кількість сонячних променів та тепла.

Плюси і мінуси сорти

• Груша Россошанская характеризується такими перевагами:
• раннім початком плодоношення;
• високими врожаями десертних груш;
• прекрасними смаковими якостями;
• чудовим товарним виглядом плодів;
• морозостійкістю і невибагливістю до грунту і догляду;
• гарною транспортабельністю і тривалим зберіганням;
• стійкістю до шкідників і хвороб плодових дерев;
• високим вмістом цукру.

До мінусів сорти можна лише віднести необхідність в опылителях і регулярної обрізки для проріджування крони. Крім того, у північних районах відмічається зниження рівня морозостійкості.

Відео: Груша сорту Россошанская

Врожайність

Перший урожай дерево приносить вже на 5-6-й рік після висадки на постійне місце. Сорт характеризується стабільними високими врожаями, при яких з однієї дорослої груші за сезон можна зняти до 70 кг плодів. А 1 га грушевого саду Розсошанської принесе 120-300 ц ароматних плодів на рік. Плоди мають універсальну сферу застосування: компот, варення, желе, джем, випічка. Також має високі товарні характеристики

Запилювачі

Сорт — частково самоплідний , тому для отримання хорошого врожаю потрібно, щоб поблизу росли дерева-запилювачі, які цвітуть одночасно з Розсошанської. Слушними сусідами будуть груші Рогнеда,, Осіння Яковлєва,, Чижовская, Тетяна, Отрадненська та інші.

Особливості посадки дерева

Саджанці краще купувати в перевірених розплідниках, які гарантують здоровий і якісний матеріал . Вибирати слід міцні 1-2-річні дерева з розвиненим кореневищем. Більш дорослі дерева складніше вкорінюються на новому місці і можуть почати хворіти. Саджанці висаджуються на відстані 3-4 м один від одного, ширина між рядами повинна становити 5-6 м.

Знаєте ви? Китайське вислів «fen li» має два значення — розлучатися і ділитися грушею. Звідси і пішло старе національне забобон, що ділитися грушею — це до розлуки.

Терміни проведення посадкових робіт

Висадку рекомендується проводити навесні , тоді деревця легше пройдуть адаптацію, добре укорінятимуться і наберуться сил перед зимовим періодом. Осінню висадку можна проводити тільки в теплих регіонах і задовго до настання перших морозів.

Відео: Інструкція по посадці груші

Вибір ділянки і ґрунту

Россошанская відноситься до теплолюбних і світлолюбних деревах, тому для її висадки слід вибирати відкриті незатененные ділянки . І уникати місць, де спостерігаються протяги і частий поривчастий вітер.

Рекомендуємо почитати про способи розмноження груші, посадці та подальшому догляді .

Сорт невимогливий до грунту, однак, як і багато плодові рослини воліє рости на родючому і дренованій грунті. Єдина умова — це відсутність застою води.

Як посадити саджанець?

Хоча цей сорт відрізняється високою морозостійкістю, молоді дерева краще додатково утеплити. Для цього над саджанцем споруджується зимове укриття — дерев'яний каркас, зверху якого кріпиться агроволокно і вкривається лапником.

Августовская роса груша описание сорта. Описание и характеристика сорта

Грушевое дерево сорта Августовская роса было получено в 2002 году благодаря работе российских селекционеров НИИ им. Мичурина. Высота и ширина кроны у груши не слишком объёмные, растение скорее относится к карликовым деревьям. Высота ствола груши достигает всего трёх метров, ветви кроны поникшие, не слишком загущенные. Крона у сорта раскидистая, ветки расположены по отношению к стволу под прямым углом. После посадки дерево быстро растёт и начинает полноценно плодоносить уже на 3–4-й год выращивания.

Знаете ли вы? Первые в истории теплицы (вегетарии) были построены в Риме по приказу императора Тиберия, который очень любил свежие огурцы и желал употреблять их в пищу круглогодично.

Плоды у груши растут на коротких копьецах и кольчатках, у листьев средние размеры и овальная форма. По краю зелёной листовой пластины идут небольшие зубцы. Цветёт растение мелкими, белыми, хорошо пахнущими цветами, собранными в соцветия, состоящими из 5–9 цветов. Плоды этого сорта небольшие, максимальная масса —150 г, минимальная — 100 г. Чем больше плодов на дереве, тем меньше их вес. Плоды имеют классическую грушевидную форму с короткой шейкой, шкурка жёсткая и гладкая. Окраска незрелых плодов зелёная, по мере созревания переходящая в желтоватый, с бледным румянцем на одном из боков фрукта. Грушевая мякоть имеет плотную, мелкозернистую структуру. В полной спелости фруктов мякоть становится мягкой, сочной, тает во рту. Вкус у Августовской росы кисло-сладкий. Этот грушевый сорт раннего созревания, он предназначен для употребления в свежем виде и изготовления соков. Дозревают груши примерно во второй декаде сентября.

Данный сорт не слишком хорошо хранится, в подвалах с низкой плюсовой температурой фрукты могут сохранять свою годность течение 14–20 дней. Гораздо лучше фрукты хранятся в промышленных холодильниках, в них груши сохраняют вкусовые качества на протяжении 90 дней. Эту грушу нужно выращивать рядом с деревом-опылителем, так как у неё низкий уровень самоопыляемости. В качестве опылителя рекомендуется сажать неподалёку грушу сорта Памяти Яковлева.

С взрослого дерева можно снять урожай в 40–50 кг товарных, равномерных плодов. На испытательном сроке сорт показал хорошую морозоустойчивость. Августовская роса имеет относительную устойчивость к некоторым заболеваниям культуры, например, к парше. Весомым преимуществом данного сорта груш есть неприхотливость к уходу и условиям выращивания.

Видео груша плодовая Россошанская красивая обзор: как сажать, саженцы груши Россошанская красивая